Залишившись в Україні після отримання вищої освіти, Рам Данге започаткував бізнес з імпорту, з якого пізніше виросла компанія «Гала Фудз». Про історію заснування, «біле золото», кількість сортів рису та можливості його вирощування в Україні читайте далі.
— Пане Рам, як ви потрапили в Україну?
— Я народився в Індії, але вже більше 30-ти років живу з сім’єю в Україні. Після здобуття середньої освіти в Індії я вступив до Ташкентського політехнічного університету. Після цього перевівся до Київського інституту інженерів цивільної авіації. І на цьому почався мій життєвий шлях в Україні, адже я тут постійно проживаю з 1992 року. Після закінчення навчання я розпочав бізнес.
— Що це був за бізнес? Чи ви одразу працювали з продуктами?
— Під час навчання я мав тісні зв’язки з Посольством Індії в Україні. Завдяки цьому я познайомився з багатьма індійськими компаніями та підприємцями, які шукали співпрацю з українським ринком. У 1998 році я відкрив свою першу компанію в Україні, Indrayani Overseas, і почав імпортувати товари з Індії. Це були шкіргалантерейні вироби, джутові мішки для цукру, джутова тканина, тютюнова сировина, до яких згодом додався і рис – спочатку з Індії, а наразі ми імпортуємо рис вже з 11 країн світу. Згодом, у 2015 році, я заснував свою другу компанію – Гала Фудз, яка фасує крупи та рис, та названа на честь моєї коханої дружини — українки Галини.
Гала Фудз популяризує культуру споживання круп. Наша місія — надавати споживачам можливість відкривати кулінарні шедеври з усього світу, забезпечуючи високу якість і користь кожного продукту, сприяючи здоровому та збалансованому харчуванню. Адже ми — те, що ми їмо.
Ми пропонуємо українцям натуральні та корисні крупи високої якості. Наш портфель охоплює три цінові сегменти: преміальний бренд Pere, стратегічний бренд середнього сегмента ART FOODS та масовий бренд «Такі справи».
Маємо широкий асортимент круп із різних куточків світу для урізноманітнення раціону та різні формати упаковки, аби задовольнити потреби кожного споживача.
Хочу підкреслити, що ми першими й поки що єдиними в нашій галузі досягли високого стандарту BRC — міжнародного знака якості та безпеки харчових продуктів.
— Розкажіть, будь ласка, про асортимент всіх трьох лінійок, адже він включає не лише рис?
— Станом на сьогодні асортимент нашої продукції складається з вітчизняних круп і низки імпортних рисів, булгуру та кускусу. Наразі ми фасуємо 33 види круп і рису: з них 14 — українські, а 19 — імпортні. Паралельно докладаємо зусиль для популяризації наших вітчизняних круп за кордоном — станом на сьогодні ми експортуємо 15 видів наших українських круп до 12 країн, переважно це європейські країни.
Активно займаючись імпортом, я почав цікавитись можливостями імпорту рису в Україну. Спершу це були лише масові сорти рису (круглий, довгий, пропарений та рисова січка), а згодом ми розширили асортимент та додали ще й більш преміальні та екзотичні види (Басматі, Жасмін, Камоліно, Арборіо, браун, червоний, чорний, дикий), розширивши географію імпорту з однієї лише Індії до багатьох країн світу. Я бачив, що українці споживають рис в основному в голубцях або як рисову кашу, і завжди завжди мріяв привити культуру споживання рису, відкрити українцям різні його сорти.
На моїй Батьківщині рис називають білим золотом. Тому що рис є основним продуктом харчування в понад 100 країнах світу. Згідно з висновками Міжнародного інституту досліджень рису, для більш ніж 3 млрд. людей світу рис є основною продовольчою культурою. У багатьох країнах Далекого Сходу та Південно-Східної Азії, в тому числі на моїй Батьківщині, цей продукт споживають більше ніж раз на день. Понад 70% глобального виробництва рису припадає всього на п’ять країн — Китай, Індію, Індонезію, В’єтнам і Таїланд. Практично 90% сільськогосподарських земель країн Азії використовується для вирощування рису і саме в Азії вживають 90% всього світового об’єму рису.
— Чи можливо вирощувати рис в наших кліматичних умовах?
— Так. В Україні, через потребу в особливих кліматичних умовах, рис вирощувався в Криму, Одеській та Херсонській областях. Але лише один підвид — круглозерний рис, і до анексії Криму його виробництво було достатнім. Після анексії Криму виробництво лишилось тільки в Одеській та Херсонській областях. З початком повномасштабного вторгнення та руйнуванням греблі Каховської ГЕС, вирощування рису в Херсонській області майже повністю зупинилось, а в Одеській області воно значно скоротилося. В результаті, Україна перестала виробляти достатню кількість рису для своїх потреб. І тому виникла потреба в збільшеному імпорті.
Існує більше 40 000 сортів рису, але за останні десятиліття найпоширенішими стали лише кілька десятків сортів: Басматі, Жасмин, Арборіо, Камоліно, чорний, червоний та ін. Сорти рису відрізняються розміром, товщиною, клейкістю, кольором, ароматом і смаком. Серед них найвеличнішим є рис сорту Басматі, який ще називають «Король рису», «Бог зернових», «Біла Перлина». Сорт Басматі культивувався протягом століть і вважається одним з найкращих сортів рису у світі. Передгір’я Гімалаїв — єдине місце на землі, де можна виростити справжній басматі. Хочу наголосити: НЕ ІСНУЄ в’єтнамського та тайського басматі. Індія і Пакистан є ексклюзивними виробниками та експортерами цього виду рису.
— Якщо б навіть Україна продовжила вирощувати рис, чи було б його достатньо та чи не виникало б потреби в імпорті рису?
— Відповідаючи на це, варто зазначити, що сьогодні споживачеві відкрита ціла низка сортів рису з різними властивостями та призначенням, тому, так чи інакше, нам би доводилось імпортувати різні сорти рису.
Україна — моя друга Батьківщина і моя місія — забезпечити українські родини якісним рисом та іншими крупами.
Інтерв’ю брала Дар’я Спасова