Вже зараз ми можемо спостерігати дію впливу тренду на скорочення складу інгредієнтів у харчових продуктах.
Споживачі мають запит на «чисті» етикетки, їх цікавить користь та вигоди, які вони можуть отримати від споживання.
Просування ідеї скорочення складу зосереджує споживачів на кількості інгредієнтів, а не на харчовій цінності.
Стверджувати чим менше інгредієнтів тим краще не завжди є слушним.
Говорячи про людей, які страждають через алергію, менша кількість інгредієнтів може бути справді корисною.
Але чи справді, наприклад,кукурудзяні пластівці вироблені з одного інгредієнта є кращим вибором для пересічного покупця, якщо це означає втрату заліза, фолієвої кислоти та вітаміну B12?
Підтримка такої тенденції накладає на виробників відповідальність за підштовхування людей йти легким шляхом, оскільки це відводить від отримання повноцінного поживного харчування.
Отже, чому харчові компанії намагаються скоротити кількість інгредієнтів?
Для Керрі Клейтон, яка не вживає глютен, цитрусові та помідори, покупки та приготування їжі є викликом.
Окрім власних потреб у продуктах харчування, її 10-річний син не вживає молочні продукти та пшеницю.
Родина щотижня робить покупки в кількох магазинах, щоб знайти найкращі варіанти без глютену, готує адаптовані страви, такі як картопля в мундирі та макарони, а також випікає торти та печиво з нуля.
Коли M&S запустила свою лінійку Only у березні з продуктами, що містять шість або менше інгредієнтів, пані Клейтон описала її як «мрію».
Це сталося, незважаючи на вищі ціни – їх кукурудзяні пластівці з одним інгредієнтом коштували 2,50 фунтів стерлінгів за коробку вагою 325 г, порівняно з 90 пенсів за 500 г стандартного виду.
«Для звичайних покупців це здається забагато, але для нас, з алергіями, це приблизно нормально», – каже пані Клейтон з Кента.
«Важко знайти смачні речі, які ми всі можемо їсти. Якщо ви звикли до розкоші стандартних пластівців, вам можуть не подобатися альтернативи або ви не розумієте додаткової вартості, але для тих із нас, кому потрібна їжа з низьким вмістом інгредієнтів, це ідеально».
Життя може стати набагато легшим для пані Клейтон. Все більше роздрібних торговців та брендів продуктів харчування беруть приклад з M&S, пропонуючи більше товарів з меншою кількістю інгредієнтів, що викликано занепокоєнням щодо ультраоброблених продуктів (UPF).
Однак, менш оброблені продукти набирають популярності.
Метью Гопкінс, засновник IND!E, платформи, яка допомагає малим брендам продуктів харчування та напоїв потрапляти до великих роздрібних торговців, каже, що за останній рік він спостерігає 40% зростання запитів роздрібних торговців щодо продуктів з меншою кількістю інгредієнтів. Він приймає більші замовлення, зокрема, від Ocado, Selfridges та John Lewis.
«Роздрібні торговці реагують на зростаючий попит споживачів на простіші та більш впізнавані списки інгредієнтів», — каже пан Гопкінс з Гаррогейта.
Відчуваючи потребу запропонувати менш оброблений продукт, бренд рослинної продукції THIS, який виробляє ковбаси, бургери, курку та бекон без м’яса, нещодавно запустив нову лінійку Super Superfoods.
Вона розроблена як білковий компонент страви та містить натуральні інгредієнти, такі як квасоля, насіння та гриби.
THIS також реагує на опитування, які показують, що покупці уникають продуктів, що замінюють м’ясо, через їх оброблену природу та наявність штучних добавок.
Люк Бірн, директор з інновацій та сталого розвитку THIS, стурбований «плутаною та ваганнями споживачів».
«Ми розуміємо, що нас класифікують як UPF, проте це мало впливає на те, чи є наші продукти здоровими, оскільки їхні поживні властивості надзвичайно хороші. Наші продукти мають високий вміст білка, високий вміст клітковини, низький вміст насичених жирів та низький вміст цукру», — каже лондонський пан Бірн.
«Це було розчаровуючим у багатьох відношеннях, оскільки це змістило фокус з найважливішого в їжі, а саме з аспекту харчування».
Тож чи ввели суспільство в оману, що вся ультраоброблена їжа погана, а вся необроблена їжа — хороша?
Дієтолог доктор Лаура Вайнесс вважає саме так, висловлюючи розчарування тим, що лінійка M&S Only «ставить галас вище здоров’я».
«Можливо, споживачі шукають продукти з коротшим списком інгредієнтів, але виключення з них збагачених поживних речовин — це крок назад для громадського харчування. Ми повинні заохочувати до вживання більшої кількості продуктів з високим вмістом поживних речовин у раціоні та збагачувати такі продукти, як рослинне молоко та альтернативи молочним продуктам, а також пластівці для сніданку», — каже доктор Вайнесс з Единбурга.
«Здається, це один із випадків, коли покупець не завжди має рацію — головним чином через дезінформацію, яка впливає на його вибір продуктів харчування».
Доктор Джибін каже, що термін UPF не є корисним показником того, чи є щось здоровим чи шкідливим, оскільки сама концепція та те, як вона пояснюється громадськості, є хибними.
Доктор Хе зазначає, що оброблені продукти харчування залишатимуться важливою частиною харчування великої та зростаючої популяції людства, оскільки обробка забезпечує безпеку харчових продуктів, подовжує термін придатності та зменшує кількість відходів.
«Візьмемо, наприклад, тофу. Це чудове джерело білка, з низьким вмістом жиру та вважається здоровою альтернативою м’ясу, особливо червоному. Він також більш екологічний.
«Однак тофу можна розглядати як необроблений продукт, тоді як червоне м’ясо було б необробленим продуктом», — каже доктор Хе, який є керівником наукового відділу та дипломованим науковцем з харчування в Університеті Тіссайд.
Він також співпрацював з виробниками продуктів харчування та компаніями з харчових технологій для вдосконалення технологій переробки. Він стверджує, що тофу може потрапити до категорії ультраоброблених продуктів, якщо він містить певні добавки.
Для харчових брендів, які бажають створювати менш оброблені продукти, доктор Хе радить, що це можна зробити, спростивши формули існуючих продуктів та розглянувши нові технології переробки та упаковки, які означають, що можна використовувати менше інгредієнтів.
«Багато харчових продуктів мають надзвичайно складні формули, і виробник може не повністю розуміти функції кожного переліченого інгредієнта у своїй формулі.
«Я б порадив виробникам продуктів харчування ретельно вивчити свої рецкптури та визначити, які інгредієнти абсолютно необхідні, а без яких вони можуть обійтися», – рекомендує доктор Хе.
«Новітні технології переробки харчових продуктів також можуть допомогти виробляти продукти з вищим вмістом поживних речовин та довшим терміном зберігання без суттєвої зміни фізичної структури та хімічного складу їжі».
Доктор Хе також очікує зростання маркетингу, щоб просувати переваги менш оброблених харчових продуктів, а також виправдати їхні вищі ціни.
Наприклад, преміальний бренд каш 3Bears нещодавно запустив власну лінійку сніданків з низьким вмістом інгредієнтів у партнерстві з футболістом Гаррі Кейном. Пан Кейн бере участь у просуванні продукції, а також є акціонером компанії.
Вівсяні петлі з корицею від 3Bears, що містять сім інгредієнтів, коштують 3,99 фунтів стерлінгів за 250 г. Для порівняння, багатозернові кільця Only від M&S, що містять п’ять інгредієнтів, коштують 2,50 фунтів стерлінгів за 300 грамів, тоді як багатозернові кільця Waitrose Essential коштують 1,25 фунтів стерлінгів за 375 грамів і містять 22 інгредієнти.
«З нашими вівсяними пластівцями було справді важко отримати правильну текстуру та хрусткість, оскільки ми хотіли використовувати лише три інгредієнти, а овес дуже відрізняється в процесі обробки від інших зернових. Оскільки вартість створення продуктів з меншою кількістю інгредієнтів вища, а процес складніший, ціни це відображають», – пояснює співзасновниця 3Bears Керолайн Ніколс.
Для деяких продуктів харчування дебати щодо UPF здаються менш проблематичними.
Ринок кондитерських виробів у Великій Британії продовжує стабільно зростати і коштує близько 14,8 млрд фунтів стерлінгів, незважаючи на високу частку продуктів з UPF.
Бренд морозива у формі кульок Little Moons може вказувати понад 30 інгредієнтів для деяких своїх смаків, але зараз він експортує з Великої Британії до 35 країн, а супермаркети скопіювали його, створивши версії під власною торговою маркою.
Росс Фаркуар, директор компанії з маркетингу, інновацій та сталого розвитку, впевнений, що бренди ласощів зможуть пережити шторм UPF, тому він не поспішає скорочувати список інгредієнтів Little Moon.
«Реальність такої категорії, як морозиво, полягає в тому, що для підтримки стабільності продукту в ланцюжку постачання харчових продуктів необхідні певні інгредієнти, такі як емульгатори та стабілізатори. Тож, якщо ми всі не почнемо регулярно виготовляти морозиво вдома, готове морозиво все ще відіграє свою роль», — каже лондонський пан Фаркуар.
«Я впевнений, що шоколадні батончики M&S «Only» смачні, але вони звернені до дуже специфічної аудиторії, і я сумніваюся, що великі кондитерські бренди будуть готові поступитися основними властивостями продукту, які подобаються споживачам».
Джерело: https://www-bbc-co-uk.cdn.ampproject.org/c/s/www.bbc.co.uk/news/articles/creqge8xgx4o.amp