«Їжа — це завжди про задоволення». Золотий шеф України Тарас Шевченко про локальні продукти, страву з дитинства та італійський менталітет
Попри повномасштабне вторгнення росії до України, шефи та інші представники гастросфери продовжують працювати над розвитком гастрономічної культури.
Як вплинуло повномасштабне вторгнення на вашу роботу?
В перші місяці повномасштабного вторгнення, до липня 2022-го я і моя команда просто волонтерили. Тоді я працював у київському ресторані Авалон, ми готувати їжу для військових і єдиною метою тоді було нагодувати якомога більше людей. До роботи ми повернулися вже влітку, але кожен розумів, що так, як було до війни, вже не буде. Тобто зараз не йдеться про якісь святкування чи великі посадки, гучні вечері. Люди навіть дні народження святкують зовсім не так, як раніше. Я все ще сподіваюся, що колись вся ця атмосфера повернеться і ми зможемо знову повноцінно радіти життю.
Чи є у вас страва, пов’язана з дитинством і яку ви й досі любите?
О, так! Все дуже просто — смажена картопля з цибулею і шкварочкою, шматочок білого хліба й склянка томатного соку. Якщо ви поєднуєте всі ці три елементи, то отримуєте справжній вибух смаку в лаконічній простоті. Я й досі насолоджуюся цим поєднанням. До речі, порада від шефа: якщо ви хочете зрозуміти, чи смачну їжу подають в ресторані, в якому ви вперше, то замовте одну з найдешевших позицій в меню. Чому? Все просто: саме через цю страву буде видно, як заклад ставиться до продуктів, з якими працює, та наскільки професійним є кухар, який готує їжу. Якщо до приготування навіть найпростіших страв відносяться з відповідальністю, і ці страви смачні – ви в чудовому закладі, і навпаки.