Як створюються смаки, які згодом з’являються на полицях магазинів? Про роботу «Döhler Україна», глобальні тренди, plant-based продукти та запити українських виробників говоримо з комерційною директоркою компанії Іриною Єрошенко.
Ірино, як би ви описали Döhler тим, хто вперше чує про компанію?
Я почну з нашого слогану «We bring ideas to life", бо він повністю відповідає концепції бізнесу. Ми не просто продаємо інгредієнти - ми розробляємо ідеї нових продуктів і разом із нашими клієнтами втілюємо їх у життя. Тут можуть бути два підходи: або клієнт звертається до нас із конкретним запитом - і тоді ми створюємо рішення саме під цей запит, або ми самі створюємо концепти нових продуктів, і пропонуємо їх клієнтам. У своїй роботі ми активно користуємося обома підходами.
Döhler – велика міжнародна компанія, ми працюємо у 160 країнах світу, маємо понад 50 виробничих майданчиків і 10 центрів R&D, де і відбуваються розробки нових продуктів. Окрім того, є 75 офісів продажів та аплікаційних центрів (один з них – у Києві), в кожному з яких працюють сильні команди технологів, які можуть адаптувати рішення під конкретні потреби, створювати нові смакові комбінації, а також консультувати клієнтів з будь-яких технологічних питань, пов’язаних з використанням наших інгредієнтів та рішень.
Окрім того, в структурі Döhler є окремі команди, які займаються аналізом ринкових даних, а також сенсорними та споживчими дослідженнями. Ми добре розуміємо виклики галузей, у яких працюємо, відстежуємо найактуальніші тренди на різних ринках і точно знаємо, чого очікують локальні споживачі. Ми знаємо, що споживач у Франції хоче один смак лимона, а в Україні – трохи інший. Уподобання відрізняються. Тому ми можемо ефективно підтримувати клієнтів у процесі створення інновацій, розвитку продуктового портфеля та реалізації їхньої стратегії. І саме це є тим, що має найбільшу цінність для наших клієнтів.
Де відбуваються розробки нових продуктів за запитом від виробників? Цей умовний лимон, який хочуть українці, він розробляється чи вже розроблений тут чи в центральному офісі?
Якщо конкретно говорити про смак «лимон" - як тоароматизатор лимон або основа лимон – то він розробляється і виробляється у Європі, це може бути Німеччина чи Нідерланди, або це можуть бути наші заводи в Турції.
Але, якщо ми говоримо про RDT продукт зі смаком чи ароматом «лимона», який з’явиться на полицях українських магазинів, він буде створений саме нашими R&D колегами в співпраці з українським виробником. Тобто створення концепту кінцевого продукту, поєднання різних інгредієнтів, створення нових смакових комбінацій – це все відбувається в Україні. У нас дуже сильна команда технологів, які працюють у зв’язці з комерційним відділом, з урахуванням тих трендів, які є на нашому ринку.
Важливо додати, що Дьолер виробляє в Україні – ми маємо є два заводи по переробці яблук, груш та сезонних ягід:малини, чорниці, чорної смородини, бузини. Основний наш фокус – це натуральний та концентрований яблучний сік. До речі, Україна є одним із ключових світових експортерів концентрованого яблучного соку та постачає продукцію до країн Європи, США, Канади й інших країн. Також наодному з наших українських заводів ми виробляємо основи для створення безалкогольних напоїв. Заморожені ягоди це наша більш-менш нова тема виробництва, але ми вже змогли зарекомендувати себе як надійного та якісного постачальниками далеко за кордоном.
Тут хотілося б зазначити, що оскільки ми маємо своє виробництво, то ми як ніхто розуміємо, з якими викликами стикаються виробники сьогодні. Відсутність води чи електроенергії, кадровий дефіцит, глобальна невизначеність- усе це ми відчуваємо так само, як наші партнери.
Ви сказали про невизначеність. Наскільки це сьогодні впливає на харчовий ринок?
Я б не розглядала невизначеність як якийсь окремий компонент, який на щось впливає. Я б сказала, що невизначеність – це наша нова реальність. І нам потрібно якнайскоріше адаптуватися до цієї нової реальності і бути в ній максимально ефективними. Як на мене, ми вже доволі непогано адаптувалися і далі продовжуємо.
З одного боку, компанії продовжують запускати новинки, шукати нові ніші, працювати з трендами, вкладатися в маркетинг та інновації. З іншого – ринок постійно змінюється, змінюється споживач та сама структура споживання.
І тут є ще один важливий фактор – демографія. Багато трендів сьогодні орієнтуються на молодь, на покоління зумерів та альфа, а досить велика частина цієї аудиторії просто виїжджає з країни. І це дуже сильно впливає на успішність багатьох запусків.
Тому сьогодні український бізнес, як на мене, живе одразу у двох реальностях: необхідності виживати і необхідності залишатися інноваційним. І це дуже складний баланс. Але якщо знайти його, то це основа для нового рівня стійкості.
Які, на вашу думку, за останній рік найвідчутніші тренди в Україні?
Все більше компаній сьогодні виходять на зовнішній ринок, зокрема щоб працювати як з українською аудиторією за кордоном, так і з локальною. Звісно, вони враховують всі актуальні тренди: на зменшення кількості цукру, більш натуральний склад, чисту етикетку – на європейському ринку це актуально вже давно.
Але і на нашому внутрішньому ринку ми спостерігаємо майже всі ті самі тренди. Наприклад, ще 10-15 років тому у нас продавалися переважно дуже солодкі напої. Зараз споживання цукру знизилося, люди абсолютно нормально сприймають напої з набагато меншим вмістом цукру.
Також тренд на функціональні продукти і напої. Наприклад, протеїнові батончики, продукти з доданою клітковиною, функціональні напої – вже не є нішевими продуктами, вони впевнено виходять в масовий сегмент. Люди хочуть не лише побалувати себе чимось смачненьким, але й отримати якусь додаткову користь. Такий собі перехід від «guilty pleasure» до «усвідомленої насолоди».
Тим більш, з’явилося нове покоління інгредієнтів – певних ароматизаторів, за допомогою яких можна залишити повноту та округлість смаку при суттєвому зниженні цукру або приховати гіркоту від протеїнів. Ми зараз спостерігаємо дуже велику цікавість до наших лінійок мультисенсів, маусфілів and маскираторів.
Наскільки активно сьогодні розвивається plant-basedсегмент?
Він точно продовжує рости. Можливо, вже не так “хайпово”, як кілька років тому, але це вже стабільний і повноцінний сегмент ринку.
Ми працюємо з компаніями, які виробляють рослинне молоко, йогурти, десерти та інші plant-based продукти. І тут цікаво, що plant-based сьогодні - це вже не лише про веганство. Дуже часто це просто про різноманітність раціону або вибір більш здорових альтернатив.
За останні роки ця категорія в Україні суттєво змінилася: якщо раніше вона була нішевою, то сьогодні великі компанії розглядають її як повноцінний напрям розвитку портфеля. Особливо активно зростають oat-based продукти, протеїнові альтернативи та комбіновані функціональні напої.
А якщо щодо суперфудів і функціональних продуктів, які поступово стають масовими? Чи є у вас запити від українських виробників?
Так, однозначно. Сегмент функціональних продуктів дуже активно розвивається – і глобально, і в Україні. Але тут важливо розуміти, що частина таких продуктів знаходиться на межі між класичною харчовою індустрією та категорією дієтичних добавок і продуктів для здорового способу життя. Тому для виробників це часто означає складнішу роботу з позиціонуванням продукту, дозуванням інгредієнтів і регуляторними вимогами.
Один із найпомітніших напрямів сьогодні – це продукти з підвищеним вмістом білка: протеїнові батончики, снеки, напої, граноли. І якщо ще кілька років тому на ринку переважала імпортна продукція, то зараз ми бачимо вже досить сильних українських виробників у цій категорії.
Також є запити на функціональні інгредієнти: колаген, гуарану, ацеролу, різні рослинні екстракти, які асоціюються з енергією, підтримкою активного способу життя та турботою про здоров’я.
Я б сказала, що українські виробники сьогодні дуже уважно стежать за глобальними трендами у сфері здорового харчування. І не лише тому, що змінюється локальний споживач. Багато компаній уже працюють з експортом або планують вихід на європейські ринки, тому їм важливо відповідати глобальним тенденціям харчової індустрії.
Ви часто буваєте на міжнародних виставках. Як сьогодні виглядає український харчовий бізнес на глобальному ринку?
Ми дуже пишаємося тим, що бачимо.
За останні п’ять років кількість українських виробників і рівень їхньої присутності там помітно виросли. Ми бачимо вже дійсно велику кількість українських стендів, дуже сильних продуктів і хорошу комунікацію з європейським споживачем і не тількти.
І це справді викликає повагу.
Тому що попри все, що відбувається, українська харчова індустрія продовжує розвиватися, інвестувати, запускати новинки й шукати нові ринки.
І мені здається, це дуже важливий сигнал про зрілість українського бізнесу.